Виїзд дитини за кордон з одним з батьків

Виїзд дитини за кордон з одним із батьків є важливим та водночас складним питанням. Після початку повномасштабного вторгнення на територію України ця проблема набула особливого значення через нові виклики, зокрема безпекові ризики та необхідність швидкої евакуації жінок з дітьми.

До запровадження воєнного стану відповідно до пунктів 3-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» дитини до 16 років з одним з батьків здійснювався за нотаріальної згоди іншого з батьків.

Однак, на практиці виникали певні труднощі з отриманням нотаріальної згоди від одного з батьків з різних причин, зокрема побоювання неповернення дитини назад до України, невідоме місцезнаходження другого з батьків, особиста неприязнь та інші обставини.

Це призводило до того, що щоб отримати дозвіл для виїзду з дитиною одному з батьків, потрібно було звертатися до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 р. № 264 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» було внесено зміни та положення абзацу тринадцятого пункту 2³ передбачає можливість виїзду закордон одним з батьків без будь-якого дозволу від іншого.

Такі зміни були зумовлені, в першу чергу, безпековою ситуацією в країні, однак можливість перетину кордону без згоди одного з батьків у деяких випадках призводить до того, що один з батьків без відома іншого може перевезти дитину закордон та не повернути на територію України.

У таких ситуаціях найкращі інтереси дитини не завжди враховуються одним з батьків та порушує права іншого з батьків.

Одним з механізмів уникнення таких ситуацій є встановлення заборони виїзду дитини за кордон без супроводу батька/матері чи без нотаріальної згоди батька/матері за рішенням суду.

Однак на практиці суди рідко приймають такі рішення, трактуючи це тим, що такі тимчасові заходи можуть підлягати до застосування у випадку доведення, що існує ризик викрадення (незаконного переміщення) дитини, яка має звичайне місце проживання в Україні.

(постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 755/17184/19 та від 12 червня 2023 року у справі № 748/1575/22).

Тобто позивач при зверненні до суду має надати докази реальної загрози неправомірного вивезення дитини закордон.

Разом з тим, відповідно до п. 59 Постанови Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 940/448/23, у справах про визначення місця проживання дитини суд, зокрема має право вжити такий захід забезпечення позову, як заборона переміщення (виїзду) дитини за межі України.

Отже, регулювання виїзду дитини за кордон в умовах воєнного стану є актуальною темою, яка вимагає збалансованого підходу між потребою швидкого переміщення задля безпеки та необхідністю захисту прав обох батьків. Спрощення процедур, запроваджене у 2022 році, є виправданим заходом у надзвичайних умовах, проте воно також створює потенційні ризики незаконного переміщення дітей без подальшого повернення в Україну.

За консультацією звертайтеся до експертів Стеллар Партнерс.