Тимчасово вилучене майно під час обшуку, розбираємось з правовими нюансами

Доволі поширеними є випадки вилучення майна під час обшуку всупереч тому, що таке майно не зазначене в ухвалі слідчого судді.

Приписами ч.1 ст.167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частиною 2 статті 167 КПК, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Адвокати «Стеллар Партнерс» відмічають, що заборонено вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.

Відповідно до частини другої статті 168 КПК України:

• Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
• Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.
• У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
• На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп’ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп’ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп’ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп’ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста (не поширюється на випадки, якщо обіг інформації заборонено законом; поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації).

Частиною третьою стаття 168 КПК України передбачено обов’язок слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідальність за схоронність такого майна покладена на уповноважену службову особу, а порядок його забезпечення встановлений Кабміном.

Окремо адвокати АО «Стеллар Партнерс» зауважують, що речі, які вилучені з обігу не є тимчасово вилученим майном і не підлягають арешту, однак підлягають вилученню відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України.

Як приклад, слушним є звернення до постанови Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі  № 233/5393/20.

Так, згідно фабули справи, був вилучений пістолет, який відповідно до висновку експерта є ручною вогнепальною зброєю.

При  проведенні обшуку його власник не мав дозволу на зберігання вогнепальної зброї, тобто у цьому конкретному випадку вилучений пістолет відносився саме до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому він не міг вважатися тимчасово вилученим майном і не потребував обов`язкового накладення на нього арешту слідчим суддею.

Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, а у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді –  протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Що робити, якщо на тимчасово вилучене майно не наклали арешт і не повертають?

Як зазначають адвокати АО «Стеллар Партнерс», одним з можливих форм захисту у такому випадку є звернення до суду з скаргою на особу, яка не повертає тимчасово вилучене майно.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Частиною першою статті 304 КПК України встановлено, що  скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Однак неповернення тимчасово вилученого майна є триваючим порушенням, саме тому до нього не можливо застосувати вимоги ч.1 ст. 304 КПК України.

На практиці більшість суддів приходить до висновків, що бездіяльність з неповернення майна віднесена до категорії триваючих, оскільки строк виконання слідчим, прокурором обов`язку негайно повернути особі вилучене майно у часі не обмежений.

Тому, моментом завершення такого обов`язку є винятково його виконання.

Така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.

Схожа думка висловлена в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність» від 12.01.2017 року, результати аналізу змісту ч.5 ст.171 КПК свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше від наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку в зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок — негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання.

Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.

Проте нажаль, далеко не поодинокі випадки коли суди не вважають такі порушення триваючими та повертають скарги власників тимчасового майна, це зокрема вбачається з ухвали від 22 лютого 2021 року справі № 761/6918/21.

Така скарга відповідно до статті 306 КПК України розглядається слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги за обов’язкової участі скаржника.

За більш детальною інформацією звертайтесь до адвокатів Адвокатського об’єднання «Стеллар Партнерс».