Танці на кладовищі у Києві: що говорять юристи про затримання дівчат та відкриття кримінального провадження

25.08.2023
Святослав Святюк
Святослав Святюк
Керуючий партнер, Адвокат
Отримати пропозицію

“Коментарі” поцікавилися в експертів, чи можуть дівчат притягнути до відповідальності за танці біля могил і що саме вони порушили з юридичного погляду

Мешканців Києва минулого тижня обурив вчинок двох сестер, які влаштували танці на Лісовому цвинтарі біля могил загиблих військовослужбовців. Поліція відреагувала на інцидент і вже відкрила кримінальне провадження.

“Коментарі” поцікавилися в експертів, чи можуть дівчат насправді притягнути до відповідальності за танці біля могил і що саме вони порушили з юридичної точки зору. Наголосимо, що ми не оцінюємо цей вчинок з моральної точки зору, а лише розбираємося в юридичних аспектах цього інциденту.

Передісторія

 

Нагадаємо, відео з танцями дівчат біля могил з’явилося у мережі у четвер, 24 серпня. Через кілька годин поліція знайшла “героїнь” з відео та привезла їх до Дніпровського управління поліції. Там встановили їхні особи, сфотографували та відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 297 (Наруга над могилою) і внесли відповідні дані до Єдиного реєстру. Їм загрожує обмеження чи позбавлення волі терміном від 3 до 5 років.

Фігурантки пояснили, що танцювали біля могили свого батька, який загинув у боях під Ізюмом. За їхніми словами, вони знали ставлення батька до культури поховання, тому не бачили у своєму вчинку нічого поганого, але пізніше переоцінили його та вибачилися.

Що таке “Наруга над могилою” в законодавстві?

Насамперед треба розібратися, що означає наруга над могилою в Кримінальному кодексі України, оскільки дівчатам інкримінують відповідну статтю 297.

У частині 2 цієї статті йдеться про “осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у 20 столітті”.

Чи можна притягнути дівчат до відповідальності?

У коментарі нашому виданню адвокат та керуючий партнер адвокатського об’єднання “Стеллар Партнерс” Святослав Святюк пояснив, що, незважаючи на відсутність чіткого визначення “наруги над могилою”, поліція має право відкрити кримінальне провадження, якщо виявила обставини, які можуть свідчити про скоєне кримінальне правопорушення. Однак це ще не означає, що фігурантів визнають винними і вони будуть покарані за свої дії.

– Сам факт початку досудового розслідування жодним чином не свідчить про провину осіб, щодо яких розпочали слідчі дії, та про сам факт кримінального правопорушення, – зазначив Святослав.

На його думку, ситуація з танцями на цвинтарі є досить спірною, оскільки вичерпних кваліфікуючих ознак прояву дій, що характеризують об’єктивну сторону злочину, у законодавстві чітко не визначено.

Окрім танців, на опублікованому в мережі відео не помічено дій, закликів чи виразів, які безпосередньо стосуються похованих військовослужбовців, їхніх могил або обставин їхньої загибелі.

Також Святюк вважає сумнівним кваліфікацію провадження за ч. 2 ст. 297, оскільки тип поведінки дівчат не характеризується ознаками наруги над могилою.

– Насамперед, об’єктом даного злочину є посягання на моральну складову, загальноприйняті моральні засади суспільства, повага до померлих та місць їхнього поховання. Тому, безперечно, дані особи мали усвідомлювати доречність своєї поведінки, враховуючи місце та час, – пояснив адвокат.

На думку Святослава, не виключено, що надалі в ході слідства зміниться частина чи навіть стаття, за якою дівчат притягнуть до кримінальної відповідальності. Наприклад, слідчі можуть змінити статтю на “Хуліганство” (ст. 296 КК України).

При цьому Святюк упевнений, що наразі подібні випадки поліція демонструватиме дедалі частіше, оскільки суспільство тривалий час перебуває у військовому стані, багато людей втрачають своїх родичів, близьких та знайомих через війну.

– Отже, державний апарат намагатиметься максимально компенсувати виправданий запит громадськості на справедливість, повагу до честі тих, хто заплатив найвищу ціну, – зазначив Святюк у коментарі нашій редакції.

Адвокат та заступник голови адвокатського об’єднання “Алібі” Олексій Бебель вважає, що танці на цвинтарі або біля місць поховання правильно розглядати в контексті наруги над могилами, оскільки це можна розцінити як демонстрацію зневаги до місць поховання. Однак це лише його суб’єктивна думка, оскільки у законодавстві це поняття не має чіткого визначення.

– Інша справа – довести це у ході досудового розслідування і головне – у суді, – зазначив Олексій. Зважаючи на це, можна дійти висновку, що для притягнення дівчат до кримінальної відповідальності за танці на цвинтарі слідчим доведеться довести в суді, що ці дії справді можна розцінювати як наругу над могилою. У рамках законодавства зробити це буде досить складно через відсутність чітких визначень.

Питання до затримання та публікації фото

Поліція затримала дівчат у Києві того дня, коли в мережі з’явилося їхнє відео з танцями. Їх одразу ж привезли до управління поліції, після чого був опублікований відповідний пост з фотографіями фігуранток.

 

Варто зазначити, що фото дівчат публікувалися до повідомлення про підозру в цій справі.

Особи “героїнь” були розмиті та встановити їхні особи за цими знімками немає можливості, тож закон не був порушений, хоч дівчата ще не були офіційно підозрюваними.

Проте Олексій Бебель бачить проблему у постійній публікації фото затриманих, місць проведення обшуків та вилученого майна. Він вважає це нерозумним потягом як з боку поліції, так і інших державних органів.

– Публікація таких знімків перетворилася не просто на дешевий піар, а й стала справжньою бідою. Проводять обшук у свідка – публікують у ЗМІ, кричать, що відшукали гроші та цінності, ніби щось незаконне виявили, а потім, опустивши очі, повертають за рішенням суду. Але знімків не публікують, – заявив адвокат.

За його словами, це відбувається через втрату професіоналізму та безкарності, адже нема кому запитати про доцільність цих дій після виправдання в суді.

Стосовно ситуації з публікаціями фотографій дівчат, юрист заявив, що сестри можуть спробувати вимагати компенсацію за це. Якщо їм оголосять підозру, то відповідні скарги потрібно направити до прокуратури та слідчого судді, а якщо про підозру їм не повідомляють – то після закриття провадження потрібно поскаржитися до районного суду.

Однак, враховуючи той факт, що ідентифікувати їх за тими знімками досить складно, отримати компенсацію навіть за умови визнання їхньої невинуватості буде досить складно.

Читати повністю нашу статтю можна за посиланням: kyiv.comments.ua

Більше

06.05.2024
Окремі аспекти виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця

Право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця встановлене Законом України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Порядок виплати такої допомоги врегульований Постановою Кабміну від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової […]

Читати повністю
15.04.2024
Позбавлення виплат військовослужбовцю за вчинення адміністративного правопорушення. Розбираємось з правовими нюансами

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України). Водночас, відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил […]

Читати повністю
11.04.2024
Запрацював Реєстр збитків – RD4U

2 квітня 2024 року розпочато процес прийому заяв від постраждалих до Реєстру збитків, спричинених збройною агресією (надалі – Реєстр). Відмітимо, що відповідно Статуту Реєстру збитків його функціями є виключно прийняття та обробка інформації, що стосується заяв про відшкодування збитків та доказів, які це підтверджують; категоризація, класифікація та систематизація цих заяви, оцінка та визначення прийнятності заяв […]

Читати повністю
26.03.2024
Telegram під заборону?

25.03.2024 року на сайті Верховної Ради України зареєстрований «Проект Закону № 11115  про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». По-перше, проектом Закону № 11115 пропонується внести зміни до ряду інших Законів України, зокрема «Про медіа», «Про банки та банківську діяльність», «Про хмарні […]

Читати повністю

Допоможемо вам в світі юристів

Робота з юридичною фірмою «Stellar» надає вам доступ до висококваліфікованих спеціалістів, індивідуального підходу та інноваційних рішень, які дозволять успішно впоратися з будь-якими правовими питаннями.
Зв'язатися