Олександр Ігнатенко, адвокат Стеллар Партнерс розяснив для видання LIGA ZAKON основні аспекти та особшливості в питаннях оренди сільськогосподарськохї техніки.
Так, Використання в господарській діяльності орендованого майна, техніки, є досить поширеним явищем в бізнесі.
Оренда техніки надає змогу зменшити витрати на її придбання, обслуговування, тобто надає більш ширші можливості для ефективного розвитку бізнесу.
Це і стосується оренди сільськогосподарської техніки.
Не дивлячись на те, що оренда сільськогосподарської техніки є досить поширеним явищем, ці правовідносини мають свої особливості, на які необхідно звертати увагу та враховувати в бізнесі.
Договір оренди
За загальним правилом, у нас діє принцип свободи договору і сторони на власний розсуд можуть погоджувати умови договору, права та обов’язки тощо.
Укладаючи договір оренди сільськогосподарської техніки, рекомендуємо цього умовами передбачати наступне.
Характеристика сільськогосподарської техніки, що передається в оренду, наявність права у орендодавця на передання такої техніки в оренду.
Умови договору мають містити детальний опис сільськогосподарської техніки, яка передається в оренду, її технічні характеристики, чи проходила вона обов’язковий технічний огляд та які права власності на цю техніку в орендодавця.
Також, якщо умови договору передбачають оренду не тільки сільськогосподарської техніки, а й її складових, наприклад навісного обладнання, то тут також доцільно прописувати його характеристики, стан тощо.
Окрім цього, необхідно детально прописати в договорі права та обов’язки сторін, в тому числі щодо ремонту орендованої техніки, її технічного обслуговування та графіку використання.
Ще одним моментом, на який необхідно звертати увагу в договорі, це порядок передання сільськогосподарської технічки в оренду.
Зазначаємо, що передання в оренду сільськогосподарської техніки має бути належним чином зафіксовано в акті передачі-приймання.
Цей акт має містити детальний опис техніки, її склад, стан, стан складових, показники одометру та інших приборів.
Після закінчення строку оренди, або орендних правовідносин, необхідно також скласти акт передачі-приймання сільськогосподарської техніки від орендаря до орендодавця.
Саме цей акт буде свідчити про повернення техніки з оренди та про припинення орендних правовідносин.
У разі, якщо в оренду пережається сільськогосподарська техніка разом з персоналом, то в договорі оренди про це необхідно детально зазначити, вказавши умови залучення персоналу, вид робіт, до якого залучається персонал.
Це одним моментом, на який доцільно детально прописати в договорі оренди, це порядок обліку пального, хто та як здійснює заправку техніки.
Якщо це здійснює орендодавець, то необхідно про це зазначити в договорі та вказати, що вартість пального входить в орендні платежі.
Також, з огляду на ситуацію в країні, доцільно в умовах договору передбачити положення, які регулюють питання випадкового знищення сільськогосподарської техніки. Наприклад, доцільно передбачити умови необхідності страхування техніки, переданої в оренду.
Отже, належне оформлення договірних відносин, порядку оренди, умов договору оренди є запорукою виконання умов договору, досягнення цілей, які ставлять перед собою сторони.
Особливості обліку орендованої техніки.
Документальне відображення орендованої техніки, правильність ведення її обліку, витрат на оренду є досить важливим етапом, адже не вірне ведення обліку може призвести до негативних наслідків та накладення штрафних санкцій з боку контролюючих органів, податкових органів.
Як вже зазначено вище, факт передачі-приймання техніки в оренду має бути зафіксований у відповідному акті.
Без належного оформлення акту передачі-приймання техніки її документальний облік буде не вірним.
Ще одним моментом, на який необхідно звернути увагу під час документального обліку орендованої техніки, це те, чи вона передається як техніка, чи разом з відповідним обслуговуючим персоналом, працівниками.
Бухгалтерський облік оренди техніки та оренди техніки з персоналом має відмінності, які необхідно враховувати.
Так, якщо оренда сільськогосподарської техніки відбувається без залучення персоналу, працівників, то необхідно здійснювати її відображення як надання в оренду сільськогосподарської техніки та устаткування.
У разі надання сільськогосподарської техніки з персоналом, то в бухгалтерському обліку необхідно зазначати не про оренду, а про допоміжну діяльність в рослинництві.
Ще одним моментом, на який необхідно звертати під час документального оформлення орендних правовідносин сільськогосподарської техніки разом з персоналом є облік робочого часу та нарахування заробітної плати працівникам.
Належним чином дотримання дисципліни в оформлення трудових правовідносин, в подальшому унеможливить перевірки з боку контролюючи органів з питань праці.
Акцизні ризики.
Оренда сільськогосподарської техніки, її обслуговування, облік пального можуть нести відповідні акцизні ризики.
Оренда сільськогосподарської техніки передбачає виникнення правовідносин з підакцизними товарами.
Це пов’язано з пальним.
Обліку підакцизних товарів, їх списання під час оренди сільськогосподарської техніки має бути приділена відповідна увага.
Умови договору оренди сільськогосподарської техніки можуть передбачати, що техніка передається разом з пальним.
Тоді облік пального, дотримання акцизної дисципліни, покладається на орендодавця.
У разі, якщо сільськогосподарська техніка, згідно умов договору, передається в оренду без пального, то на орендодавця покладається обов’язок ведення обліку підакцизних товарів – пального, його списання та належного відображення.
На практиці, з метою мінімізації ризиків, аграрії залучають підрядників, які поставляють паливо для сільськогосподарської техніки.
Це мінімізує ризики щодо зберігання палива, оформлення відповідних дозволів для цього.
Також, за доцільне звернути увагу, що необхідно приділити увагу порядку списання пального.
Для належного впорядкування списання пального доцільно запровадити відповідні норми використання пального на підприємстві та дотримуватись їх.
Оформлення роботи сільськогосподарської техніки має бути належним чином зафіксовано, в тому числі шляхом складення відповідних маршрутних листів, облікових листів.
Отже, орендні правовідносини сільськогосподарської техніки мають бути належним чином оформлені та документально підтверджені.
Належне оформлення, чіткість та ефективність умов договору мінімізує ризики невиконання умов договору та зведе на нівець надмірну увагу з боку контролюючих органів.
Зі статтею можна ознайомитися за посиланням: https://biz.ligazakon.net/analitycs/229118_orenda-slskogospodarsko-tekhnki-dogovr-oblk-aktsizn-riziki
За консультацією звертайтесь до експертів Стеллар Партнерс.
Керуючий партнер Стеллар Партнерс, адвокат Святослав Святюк надав коментар Liga Zakon щодо сьогоденних реалій в яких функціонує ринок землі в Україні.
Впроваджена з 2021 року на державному рівні земельна реформа, поетапне скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення пожвавило ринок землі, збільшило кількість угод та позитивно вплинуло на економічні процеси.
Однак, запроваджений воєнний стан, активні бойові дії, пов’язані з цим негативні економічні процеси вплинули на ринок землі, кількість угод, умови продажу.
Згідно офіційних даних Держгеокадастру, станом на липень 2024 року на ринку землі з 2021 року укладено понад 326 тис. угод.
Загальна оборотна площа земельних ділянок, які виступали з 2021 року предметом угод, станом на липень 2024 року, становить 717 тис. га.
При чому, сплеск продажу фіксувався в жовтні – грудні 2021 року.
Зараз, відповідно до статистичних даних Держгеокадастру, ринок землі хоч і відчув з 2024 року з огляду на запровадження другого етапу земельної реформи (можливість купівлі землі юридичними особами) пожвавлення, проте, знову фіксується незначний спад відносно кількості укладених угод.
Якщо ще в березні 2024 укладалось, в середньому 13 тис угод за місяць, то в травні цей показник – 10 тис. угод.
Які фактори зараз впливають на ринок землі.
З практичного досвіду юридичного супроводу угод з відчуження земельних ділянок, судового захисту інтересів клієнтів в земельних спорах, можна виокремити наступні фактори, які впливають на ринок землі.
Звичайно, що це воєнний стан, бойові дії та економічна не визначеність.
Як аграрії так і власники земельних ділянок враховують ці фактори під час погодження умов контрактів.
Окремо також приділяється увага місцю розташування земельної ділянки та ризики, які можуть вплинути на цільове використання земельної ділянки, з огляду на воєнний стан.
З активними бойовими діями виник ще один фактор, який впливає на ринок землі – замінювання, яке впливає на можливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням та досить суттєво впливає на вартість землі.
Також, ще одним фактором, який опосередковано впливає на ринок землі є фактор доцільності придбання аграріями земельних ділянок у власність з огляду на погіршення логістики продажу урожаю.
Часто аграрії наголошують, що не має доцільності купувати землю, з огляду на не визначеність куди продавати зібраний урожай.
Ну і досить суттєвим фактором, який впливає на ринок землі, є економічна складова.
Зокрема, вартість гектару землі постійно збільшується.
На це впливає як коливання іноземних валют так і зменшення, на ринку, кількості земельних ділянок для відчуження.
Аграріям, на даний момент, економічно доцільніше та вигідніше орендувати земельні ділянки, ніж набувати їх у власність.
Для того, щоб надути земельну ділянку, аграрію необхідно вивільнити кошти на її придбання що, в силу економічної ситуації, є досить проблематичним.
Хоча держава і здійснює підтримку запровадженої земельної реформи, шляхом впровадження спеціальних кредитних програм, проте це не суттєво впливає за загальну ситуацію на ринку землі.
Чого очікувати в майбутньому?
Загальні тенденції розвитку земельного ринку дають підстави говорити про наступне.
По-перше, вартість землі буде збільшуватись.
Це пов’язано не тільки з валютними коливаннями, а й з зменшенням вільних для відчуження земельних ділянок.
По-друге, збільшення конкуренції.
Другий етап земельної реформи, який надав змогу вийти на ринок юридичним особам, збільшив конкуренцію та вплинув на умови продажу.
Збільшення конкуренції надає змогу переглядати умови відчуження землі, необхідності пропонувати продавцям більш кращі фінансові варіанти.
По-третє, необхідно також враховувати, що судова практика відносно угод на ринку землі тільки формується. Тому, щоб в майбутньому не позбутись прав на землю, інвестицій, які вкладені в земельний бізнес, необхідно ще на етапі угод враховувати тенденції судової практики.
Загальні тенденції судової практики.
Як було наголошено вище, судова практика в земельних спорах, на даний час формується.
Проте, за доцільне виокремити наступні риси, які необхідно враховувати учасникам земельного ринку з огляду на можливе майбутнє виникнення судового спору.
В першу чергу, це так звана «до угодна перевірка» земельної ділянки.
Даний етап є досить важливим.
Необхідно перевірити земельну ділянку, права на неї в тому числі права оренди, підстави формування, чи не має накладок, спорів тощо.
Якщо цього не здійснити, то в майбутньому є ризик виникнення судового спору, який може привести по позбавлення прав власності, втрати інвестицій.
В другу чергу необхідно звертати увагу на якісне погодження та формування умов майбутньої угоди, які мають дієво захищати сторін, тобто не бути формальними та не ефективними, бланкетними.
Проект угоди має відповідати не тільки загальним вимогам цивільного чи земельного законодавства, а й враховувати судову практику, тенденцію розгляду спорів в таких правовідносинах.
Якщо будуть враховані вказані моменти, то у разі виникнення можливих судових спорів, інвестиції будуть захищені, земельна ділянка залишиться у власності.
В третю чергу, досить вагомим фактором, на який необхідно звертати увагу є фактор проведення належних розрахунків та проведення реєстраційних дій права на землю за новим власником.
Врахування окреслених вище факторів нівелює можливі ризики та являтиме собою релевантний земельний актив, вільний в використанні за цільовим призначенням.
Отже, підсумовуючи доцільно зазначити, що на даний час ринок землі, з огляду на земельну реформу, її етапи хоч і відчув пожвавлення, проте суттєвого підняття не відбулось.
На ринок землі впливає дуже велика кількість факторів, таких як економічний, воєнні дії, відсутність вільного капіталу на придбання землі.
Нині існуючі тенденції свідчать про збільшення вартості землі, зменшення кількості вільних для продажу земельних ділянок, можливого продажу землі не на підставі одиничних угод, а цілими земельними банками.
Зі статтею можна ознайомитися за посиланням: https://biz.ligazakon.net/analitycs/229085_rinok-zeml-v-ukran-yak-pratsyu-zaraz-ta-do-chogo-gotuvatisya
Керуючий партнер Стеллар Партнерс Святослав Святюк та партнер-зпівзасновник Олександр Ігнатенко надали коментар 24 каналу щодо викликів з якими зіштовхується агробізнес в сучасних умовах в питаннях страхуванням аграрних ризиків.
– Які основні страхові ризики для аграрного сектору нині існують в Україні?
В складних економічних умовах, запорукою успішного бізнесу є визначення ризиків, які можуть вплинути на його розвиток.
Після визначення основних векторів ризиків, необхідно пропрацювати механізми їх мінімізації.
Одним з дієвих механізмів мінімізації негативних наслідків для бізнесу є страхування.
Проте, виникає питання, що підпадає під страхові ризики в аграрному секторі.
Умовно, на практиці, під час укладення страхових угод, ризики поділяють на два напрямки: зовнішні та внутрішні.
У свою чергу, внутрішні страхові ризики можна поділити на дві підгрупи: ті, що виникають з огляду на специфіку агровиробництва та природніх умов і на ті, що залежать від воєнних дій.
Адже, збереження посівів, врожаю, техніки від обстрілів, дотримання строків по контрактах залежать не тільки від сталих загальних умов, а й від проведення воєнних дій в Україні.
На практиці, предметом страхових угод є: виробничі ризики, кредитні ризики, транспортні ризики, ризики збереження агропродукції тощо.
– Чи належить до страхових ризиків крадіжка українського зерна з окупованих територій Росією? Порівняно з минулими 2 роками, наскільки ця проблема залишається актуальною?
Дана проблема була досить актуальною в перший рік повномасштабного вторгнення, коли аграрії несли колосальні збитки з огляду на окупацію територій, на який розташовані посіви та урожай.
Проте, з огляду на природній цикл, посіви, урожай, зерно, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях не підпадає під страхові ризики, адже, за загальним правилом, ведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях забороняється.
Страхові компанії не мають права страхувати посіви, урожай тощо які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Проте, дієвим механізмом відшкодування витрат з огляду на знищення посівів, зерна, заволодіння ним невстановленими особами з огляду на окупацію є пред’явлення до суду позову про стягнення збитків.
Даний механізм є досить дієвим і ефективним.
– Хто не має права скористатися державним страхуванням агроризиків?
В Україні діє Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який регулює це питання.
Державним страхуванням агроризиків можуть скористатись суб’єкти господарювання, які ведуть свій бізнес в Україні, за виключенням тимчасово окупованих територій.
– Приватне та державне страхування: в чому відмінності та що вигідніше оформити?
Особливістю державного страхування аграрних ризиків є їх можливе покриття за рахунок коштів з державного бюджету.
Державні страхові програми, в порівнянні з приватними, мають більш жорсті умови та поширюються на визначені Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» страхові випадки.
Натомість, приватне страхування, умови страхового договору є вільними.
Сторони на власний розсуд можуть погодити умови страхування, які прописати в угодах.
Також, державне страхування має обмеження щодо відсотку відшкодування по страховому платежу – не більше 60 відсотків.
Натомість, приватне страхування, є вільним відносно будь-яких відсоткових обмежень.
– Лише страховики з ліцензією можуть надавати послуги страхування з державною підтримкою. Таку ліцензію має лише 1 компанія. Чому так сталося? (Отримати таку ліцензію важко чи страхові компанії просто не хочуть її мати?)
Дійсно, згідно інформації, розміщеної на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України лише одна компанія має право на ведення господарської діяльності з надання послуг за державною підтримкою страхування агроризиків.
На це впливає сукупність факторів: як умови держави з залучення страхових компаній до такого виду страхування так і наявність бюджетних коштів з виплати у разі настання страхового випадку.
Страховим компаніям більш вигідно надавати послуги з приватного страхування агроризиків, ніж приймати участь в правовідносинах з державного страхування.
Можливо, це пов’язано з надмірним регулюванням цього питання та відсутністю очевидного зиску для учасників страхового ринку.
– Держава виплачує 60% від суми страхового платежу у якості компенсації за агроризик. У приватних компаніях цей відсоток відрізняється?
В цьому і є особливість приватного страхування – вільні умови договору.
Під час укладення страхової угоди з приватною компанією можна, на власний розсуд врегулювати сприйнятливі умови для обох сторін та визначити відсоток страхового платежу, порядок його сплати.
– Оплата за страхування здійснюється 1 раз чи це регулярні платежі у вигляді певного відсотку від прибутку?
Знову ж таки, все залежить від умов договору. На стадії укладення страхової угоди можливо погодити і порядок платежів, їх сплати.
Приватні страхові компанії розуміють реалії бізнесу та йдуть на поступки під час укладення з аграріями відповідних страхових угод.
– В якому обсязі враховуються аграрні ризики при укладанні страхового договору? Тобто, чи страхується компанія лише за одним\декількома ризиками, чи в угоду вносять усі можливі ризики? (Можливо існують обидва варіанти на вибір?)
На практиці може бути як один страховий договір, який охоплює всі можливі страхові ризики, так і договір, умови якого розраховані на конкретний випадок, наприклад страхування посівів чи урожаю.
Під час звернення за юридичною консультацією ми своїм клієнтам рекомендуємо в першу чергу визначитись з можливими ризиками, які можуть вплинути на їх бізнес.
Лише після попереднього визначення ризиків виникає доцільність оформлення страхової угоди для їх страхування.
Наприклад, якщо аграрій не займається зберіганням зерна, то не має сенсу страхувати ризики, пов’язані з зберіганням зерна.
Тому, ми радимо своїм клієнтам страхувати аграрні ризики, які теоретично можуть виникнути з огляду на характер та специфіку їх господарської діяльності.
– В якому випадку краще підписувати договір за одним конкретним агроризиком, а коли краще враховувати одразу декілька?
Все залежить від спрямованості бізнесу та його масштабів.
Якщо агробізнес лише набирає обороти та не включає в себе замкнутий цикл, то є сенс підписувати страховий договір, який включає лише один -два агроризики.
Якщо ж агробізнес має великі потужності, та являє собою не тільки агровиробництво, а наприклад і транспортування, переробку то є сенс підписувати страхову угоду , яка буде покривати всі агроризики з огляду на об’єми та специфіку бізнесу.
– На які моменти обов’язково треба звернути увагу при підписанні угоди на страхування? (наприклад трактування страхових ризиків тощо)
Кожний пункт страхового договору є важливим.
В першу чергу необхідно звертати увагу на страхові ризики, які прописані в угоді та що відноситься до страхового випадку.
Необхідно також звертати на процедуру підтвердження страхового випадку, та порядок виплати.
Важливо також звертати увагу, за яких умов страхова виплата не виплачується.
– Які проблеми зі страхуванням аграрних ризиків нині існують?
Аграрні ризики, які і будь-який ризик має свою проблематику. Це і воєнні дії, і стан економіки та поведінка учасників ринку, тиск державних органів тощо.
Наприклад, досить актуальною проблемою є блокування кордону, що унеможливлює дотримання контрактів агровиробниками.
Проблеми зі страхуванням виникають як на стадії укладення угод так і на стадії їх виконання.
Є проблеми, які можна вирішити шляхом переговорів, а є такі, що вирішуються виключно в судовому порядку.
– Якщо компанія оформила страховку, але протягом своєї діяльності вона не знадобилася, чи можна її відкликати та повернути гроші? Наприклад, якщо бізнес скоро припинить існувати або його продають іншому власнику?
Все залежить від умов страхової угоди.
На стадії укладення договору з страховою компанією завжди можна обговорити умови як страхових платежів так і страхового відшкодування.
Ми завжди рекомендуємо нашим клієнтам детально вчитуватись в страхові угоди на стадії їх підписання та пропонувати свої пропозиції.
– “Аграрії готові на власний ризик працювати після розмінування територій, але їх не хочуть кредитувати фінансові і лізингові інституції”, – написали на Урядовому порталі. Чому інституції не хочуть кредитувати таких аграріїв? Яким чином страхування ризиків може допомогти у такій ситуації?
Заміновані території, їх подальше розмінування збільшують ризик настання страхового випадку.
Якщо наприклад, аграрій взяв в лізинг техніку, а вона буде пошкоджена під час робіт на полі, то це додаткові ризики для лізингодавця.
Тому, банки та фінансові установи перестраховуються та не хочуть кредитувати агровиробників з огляду на вказані ризики.
Проте, якщо під час переговорного процесу запропонувати банку можливість застрахувати лізингове майно від таких ризиків, банк, здебільшого йде на поступки аграріям та укладає лізингові договори.
Посилання на статтю: https://24tv.ua/business/strahuvannya-agrorizikiv-yak-otrimati-kompensatsiyu-za-zipsovaniy_n2540186
В умовах сьогодення бізнес, ринок страхових послуг та й аграрний сектор переживають не прості часи.
Керуючий партнер Стеллар Партнерс, адвокат Святослав Святюк надаючи коментар Liga Zakon виокремлює наступні тенденції розвитку страхування аграрних ризиків в Україні.
В першу чергу слід зазначити, що прогнозування ризиків через юридичний вектор є невід’ємною складовою побудови успішного бізнесу в Україні, тим більше останні декілька років.
Для більш ефективного та дієвого визначення специфіки страхування необхідно, з огляду на основну сферу діяльності, виокремити напрями, а вже потім підлаштовувати під них можливі моделі ризиків.
Так, аграрні ризики, в силу ведення бізнесу в умовах воєнного часу, окрім кліматичних, можуть бути як зовнішні такі і внутрішні.
Якщо з кліматичними ризиками, їх страхування все більш-менш зрозуміло, то от зовнішні та внутрішні аграрні ризики, їх специфіка страхування, потребують досить детального аналізу та, на думку Святослава Святюка, більш якісного врегулювання.
Не є секретом, що аграрне виробництво являє собою цілісний механізм, успішність діяльності якого залежить від багатьох факторів, як логістика, виконання контрагентами контрактів тощо.
Наприклад, чи буде аграрним ризиком в період посівної, затримка в поставлення палива постачальником – звісно що буде, адже не має палива – не має посівної, що впливає на подальші посіви та врожай.
Тому, аналіз кожного аграрного ризику, юридичний супровід в укладенні угод з врахуванням цих ризиків є досить важливим та вагомим в організації рентабельної господарської діяльності.
Юридична допомога в правильному та ефективному супроводі угод на страховому ринку аграрних ризиків є досить важливим елементом.
Так, аграрні ризики можуть стосуватись не тільки посівів та врожаю, а й збереження врожаю, збереження сільськогосподарської техніки від обстрілів, та інших наслідків воєнних дій.
Також, на даний час є досить актуальним та важливим такий напрям, як страхування аграрних ризиків щодо дотримання строків, кількості та якості експортування агропродукції.
Блокада кордону досить відчутно вплинула на збільшення аграрних ризиків по контрактах агропостачальників.
Перебування на кордоні, в блокаді агропродукції призводить до затримки в постачанні, що призводить до виникнення страхових випадків, та, як наслідок, до збільшення вартості страхових угод.
Святослав Святюк зазначає, що в силу специфіки міжнародного становища України, досить поширеним є юридичний супровід кейсів з експорту агропродукції через чорноморський коридор.
Агротрейдери, агровиробники зіштовхуються з ризиками не тільки щодо доставлення агропродукції замовникам, а й її зберіганні на будь-якому логістичному ланцюгу.
Це все впливає на стабільність страхового ринку, та негативно впливає на аграрний бізнес.
Є існування в Україні різних програм та компаній, які пропонують страхові послуги для сільськогосподарських підприємств.
Деякі з них надають можливість страхування як окремих ризиків, так і комплексних програм, що охоплюють кілька ризиків одночасно.
Певну роль в страхуванні аграрних ризиків відіграє державна підтримка.
Так, наразі в Україні діє Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який регулює це питання.
Зокрема, як вказує Святослав Святюк, на державну підтримку можуть розраховувати сільськогосподарські товаровиробники:
– щодо яких не порушено справ про банкрутство, яких не визнано банкрутами, що не перебувають на стадії ліквідації;
– які не мають на перше число місяця, в якому буде прийматися рішення щодо здійснення виплат, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справленням яких покладено на органи ДПС;
– які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції»;
– які уклали із страховиком, який має право на страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (далі – уповноважений страховик), договір страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою (далі – договір страхування);
– які сплатили уповноваженому страховику страховий платіж (страхову премію) за договором страхування.
Проте, як відмічає адвокат Святослав Святюк, надавати послуги страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою можуть лише страховики, які отримали ліцензію.
Відмітимо, що на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України в Переліку страховиків, які мають право на страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою розміщена лише одна компанія, що явно свідчить про наявність проблематики в розвитку цього інституту страхування.
Якщо ж звернутись до законодавства, то державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає в наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60 відсотків вартості страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договорами страхування.
Хоча й Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.06.2023 за № 1285 «Про стандартизований страховий продукт для страхування майбутнього врожаю зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весняно-літній період вирощування» і визначаються основні істотні умови договорів страхування майбутнього врожаю, проте не визначаються реалії всіх страхових ризиків з огляду на нинішню ситуацію в аграрному секторі.
Це негативно впливає на розвиток страхування аграрних ризиків.
Тобто, як бачимо, хоча і існують механізми страхування аграрних ризиків, та навіть компенсація держави на покриття страхових внесків, проте технічна реалізація його механізму є досить ускладненою хоча б з огляду на те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України досі не визначило перелік с-г продукції та ризиків на 2024 рік від якого залежить чи будуть відшкодовані відповідні кошти сільськогосподарським товаровиробникам.
Зі статтею можна ознайомитися за посиланням: https://biz.ligazakon.net/analitycs/226806_strakhuvannya-agrarnikh-rizikv-v-ukran
За консультацією звертайтеся до команди Стеллар Партнерс.
Досить часто виникають правничі ситуації, коли проведені будівельні роботи, збудований будинок чи споруда можуть містити ознаки самочинного будівництва.
Таке будівництво може порушувати як правила добросусідства так і загальні правила проведення будівельних робіт.
Тому, в судовому порядку можна подати позов щодо визнання збудованого об’єкту самочинним та про його знесення.
Команда Стеллар Партнерс проаналізовала одну з останніх практик Верховного Суду в цьому напряму та звертає увагу на Постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2023 по справі № 906/205/22.
В наведеній справі Верховний Суд приходить до наступних висновків.
В порядку ст. 375 ЦК України лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Без дозволу власника земельної ділянки проведення будівельних робіт на ній є протиправним та може бути наслідком визнання будівництва самочинним
Проте, у разі встановлення факту самочинного будівництва, необхідно також обов’язково довести й факт проведення такого будівництва особою до якої заявляється позов.
Більш того, доведення будівництва саме відповідачем має бути здійснено на підставі відповідних доказів.
В іншому випадку, навіть у разі встановлення факту самочинного будівництва, але відсутності доказів здійснення такого будівництва відповідачем суд відмовляє у задоволенні позову.
Тому, на етапі підготовки позову в такій категорії справ досить важливим є формування належної доказової бази не тільки щодо встановлення незаконності будівництва, а й щодо інших аспектів, зокрема і щодо відношення до такого будівництва відповідача.
За більш детальною юридичною консультацією щодо самочинного будівництва, захисту прав, судових спорів, рекомендуємо звернутись до адвокатів АО «Стеллар Партнерс».