Спори пов’язанні із спадкуванням є досить поширеним явищем, а деякі аспекти потребують додаткового аналізу.
В практиці адвокатів Стеллар Партнерс є випадки, які стосується саме посвідчення заповіту в лікарнях, під час того, коли заповідач, можливо, не усвідомлював свої дії, тобто перебував у безпорадному стані.
В наведеній ситуації виникають питання щодо підстав визнання недійсним заповіту з огляду на безпорадний стан заповідача та відсутність свідків, які б могли підтвердити волю заповідача на укладення заповіту
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 207 ЦК України визначено, що, якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.
Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Статтею 1253 ЦК України передбачена можливість посвідчення заповіту при свідках, яке відбувається за бажанням заповідача.
Аналогічні положення містяться в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/503.
Заповіт за дорученням заповідача може бути підписаний іншою фізичною особою лише у випадку, якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт.
Чинним законодавством не передбачена обов’язкова вимога щодо посвідчення заповіту при свідках у випадку неможливості його підписання особисто заповідачем внаслідок хвороби.
Тобто, відсутність свідків під час посвідчення заповіту щодо заповідача, який внаслідок хвороби не може особисто підписати заповіт не завжди є підставою для визнання недійсним чи нікчемним такого заповіту.
Схожого за змістом висновку притримується Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду по справі № 201/12275/20 від 19.02.2024.
За більш детальної інформацією щодо спадкування, оскарження заповітів чи поновлення спадкових справ звертайтеся за консультацією до юристів Стеллар Партнерс.
Переважне право орендаря на укладання договору оренди землі на новий строк встановлено статтею 33 Закону України «Про оренду землі». Однак, таке право не є безумовним та вимагає від орендаря дотримання процедури повідомлення орендодавця про право скористатися таким правом. Якщо орендар хоче скористатися таким правом, то він повинен повідомити орендодавця про це у строк встановлений договором, […]
Земельний сервітут залежно від обставин може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Договірний порядок встановлення земельного сервітуту Чинне законодавство передбачає певні особливості встановлення земельного сервітуту для ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, порівняно з тими, які перебувають у приватній власності. Порядок встановлення земельного сервітуту для ділянки, яка знаходиться в приватній власності […]
7 вересня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану». Цим Законом передбачається можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених статтями 407 […]
10 вересня 2024 року постановою КМУ № 1041 затверджено «Порядок надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях». Кому надається? Військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольця Сил ТрО) ЗСУ, Нацгвардії України, ДПСУ, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та […]
28.03.2024
Захист інтересів