Підсудність у спорах що стосуються компенсації у випадку загибелі військовослужбовця.

Так, Велика Палата Верховного Суду визначила підсудність у спорах щодо встановлення юридичних фактів під час отримання родичами 15 млн. грн. компенсації у випадку загибелі військовослужбовця.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, положеннями ч.5 ст.17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідів або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних перевірених, які були визнані в порядку навчального (або очні) та спеціальних зборів, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві випущено у смерть і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, – гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі ( смерті ) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Частиною 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Разом з тим, статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Пунктом 5-2 Додатку № 2 до Порядку № 45 передбачений перелік документів, які надають члени сім’ї для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Так, наприклад, для отримання виплати певній категорії осіб (утриманцям чи дружині, яка проживала з військовим без реєстрації шлюбу) необхідно було звертатись до суду щодо про встановлення який має юридичне значення в порядку окремого провадження.

Проте, з огляду на характер правовідносин, суди цивільної юрисдикції відмовляли у відкритті провадження, вказуючи що це питання віднесено до адміністративної юрисдикції.

18.01.2024 Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в підсудності цього питання, заначивши про віднесення до судів цивільної юрисдикції питання встановлення факту, що має юридичне значення під час правовідносин, що виникли у зв’язку з загибеллю військовослужбовця.

Команда адвокатського об’єднання «Стеллар Партнерс» надає правничі послуги та консультує відносно захисту інтересів під час отримання допомоги у зв’язку з загибеллю військовослужбовця.