Партнер-співзасновник Стеллар Партнерс надав коментар щодо нововведень, які стосуються проведення розслідувань правопорушень на ринках капіталу

05.04.2024
Олександр Ігнатенко
Олександр Ігнатенко
Партнер-співзасновник, Адвокат
Отримати пропозицію

Олександр Ігнатенко, Партнер-співзасновник, адвокат Стеллар Партнерс надав коментар Liga Zakon щодо прийнятого Закону “Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків»  нововведень на фондовому ринку та ринку цінних паперів, проведення розслідувань правопорушень на ринках капіталу.

22 березня 2024 року Президент України підписав Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (далі – Закон) прийняття якого було однією з вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику, підписаного з Міжнародним валютним фондом.

Як зазначає Олександр, Законом передбачаються наступні нововведення на фондовому ринку та цінних паперів:

– Збільшення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР);

– Розроблення системи нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків у відповідності з Принципам IOSCO;

– Закріплення механізмів запобігання зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринків, зокрема, заборони фінансових пірамід та боротьби із спробами їх організації.

Суть нововведень в Законі зводиться до такого.

По-перше, врегульовується порядок проведення НКЦПФР розслідувань на ринках капіталів та організованих товарних ринках.

За своєю суттю НКЦПФР, на підставі Закону, наділяється повноваженнями, дуже схожими за своєю суттю до повноважень органів досудового розслідування. визначених КПК України.

Досить цікавим, на думку адвоката є те, що розслідування НКЦПФР може починати не тільки після отримання інформації про фактичне правопорушення, а й про можливі потенційні порушення.

Тобто, згідно логіки Закону, наявність у НКЦПФР інформації про можливі потенційні порушення чи готування до них вже є достатнім та виправданим втручанням в законні права та інтереси людини шляхом проведення відповідного розслідування.

Такі нові повноваження НКЦПФР можуть призвести до численних необґрунтованих перевірок та тиску на бізнес.

По-друге, новий Закон визначає початок та строки розслідувань, яке може тривати півтора роки а то і більше.

Необхідно враховувати, що початком проведення розслідування є винесення Постанови комісії про проведення розслідування.

Проте, порядок винесення такої постанови має встановити саме НКЦПФР на підставі окремого нормативно-правового акту, який ще не прийнятий.

Щодо строків розслідування, то Законом визначено – не більше 18 місяців.

Однак, знову ж  таки НКЦПФР може своєю ж постановою продовжити цей строк.

Хоча й Законом визначено, що таке продовження можливо на підставі обґрунтованої постанови у разі наявності суттєвої шкоди інвесторам внаслідок вчинення порушення.

Проте, не зрозуміло яким чином буде встановлюватися обґрунтованість такої постанови та які мають враховуватись критерії.

Тобто, знову все зводиться до суб’єктивного фактору та відсутності чіткості та правової визначеності підстав для продовження розслідувань.

По-третє, Законом визначається широке коло прав уповноважених осіб НКЦПФР під час здійснення розслідування, до яких законодавцем віднесено такі як: отримання доступу до приміщень; отримання доступ до пов’язаних з предметом розслідування інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем, документів, носіїв інформації, інших речей та інформації, яка може у них міститися, на підставі винесеної ним відповідної постанови із обґрунтуванням їх зв’язку з предметом розслідування; отримання від осіб копії документів, що містять інформацію, пов’язану з предметом розслідування, та/або копії інформації, пов’язаної з предметом розслідування, що зберігається на носіях інформації, в інформаційних та інформаційно-комунікаційних системах, а також самостійно копіювати такі документи та/або інформацію.

Тобто, фактично уповноважені особи НКЦПФР наділяються непритаманними повноваженнями, які схожі до повноважень органів досудового розслідування, що визначені КПК України.

Проте, на відміну від органів досудового розслідування, судовий контроль за діяльністю осіб НКЦПФР під час розслідувань не передбачається.

По-четверте, Закон наділяє НКЦПФР ще однією непритаманною функцією – попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Це здійснюється на підставі постанови НКЦПФР, яка діє до ухвалення адміністративним судом одного із судових рішень про: або про відмову у відкриті провадження, або відмову у задоволенні заяви, або ж задоволення заяви.

Причому, на уповноважену особу НКЦПФР покладається обов’язок звернутись до суду з позовом про зупинення виконання договорів невідкладно, але не пізніше 18 години наступного робочого дня.

Якщо уповноважений у встановлений строк не звертається до суду з відповідною заявою, то така Постанова втрачає чинність з 9 години дня за робочим днем, в якому завершується строк звернення до суду.

Тобто, фактично, Постанова НКЦПФР про попереднє зупинення виконання договорів, за своєю суттю, являє захід забезпечення позову до пред’явлення позову, вжиття якого не притаманне органу державної влади, адже є дискреційними повноваженнями суду.

По-п’яте, Закон дозволяє НКЦПФР збір персональних даних без відповідного дозволу на те володільців.

У процесі проведення розслідування НКЦПФР має право збирати та обробляти персональні дані, що стосуються предмета розслідування.

Згода осіб, персональні дані яких пов’язані з предметом розслідування, як визначено Законом,  не вимагається.

Після завершення розслідування Комісія має повідомити суб’єкта персональних даних про склад та зміст зібраних у процесі проведення розслідування персональних даних щодо нього, про свої права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», та мету збирання персональних даних.

Знову ж таки, вбачаються ризики можливого витоку таких даних чи несанкціонованого розголошення.

Будь-які запобіжники цьому Законом не передбачаються.

Олександр Ігнатенко вважає, що цей Закон передбачає наділення НКЦПФР надто широкими повноваження для розслідування правопорушень на ринках капіталу, які можуть призвести до зловживання уповноважених осіб, а також до надмірного тиску на суб’єктів ринків капіталів.

Також залишається не зрозумілим покладення на НКЦПФР повноважень встановлювати порядок дій, учасників ринків капіталу на виконання постанови та/або рішення адміністративного суду про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках або про накладення арешту на майно.

Зазначене може призвести до численних негативних наслідків на ринку цінних капіталів, великої кількості судових процесів через інститут «якості закону».

Зі статтею можна ознайомитися за посиланням: https://jurliga.ligazakon.net/news/226760_provedennya-rozslduvan-pravoporushen-na-rinkakh-kaptalu-shcho-peredbacha-noviy-zakon-zakonoprokt-5865

За більш детальною інформацією звертайтеся до адвокатів Стеллар Партнерс.

Більше

10.06.2024
Реклама азартних ігор під забороною

Постановою від 17 травня 2024 р. N 566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет» було введено обмеження на розповсюдження реклами: азартних ігор; торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор; інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних […]

Читати повністю
21.05.2024
Накладення арешту на частку в статутному капіталі

Заходи забезпечення позову є важливим елементом в процесі здійснення правосуддя, оскільки спрямовані на те, щоб рішення суду було виконано в подальшому. Накладення арешту на часту в статутному капіталі має деякі аспекти, що зумовлено особливостями такого виду майна. Так, у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № […]

Читати повністю
20.05.2024
Можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, якою вирішено долю речових доказів

Відповідно до чинного законодавства право на оскарження ухвал слідчого судді не є абсолютним та обмежується приписами статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України), однак на практиці виникають випадки, коли необхідно оскаржити ухвали, прийняття яких прямо не передбачено нормами кримінально процесуального законодавства. Одними з таких є ухвали слідчого судді, якою відповідно до […]

Читати повністю
14.05.2024
Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту права власності добросовісного набувача

07 травня 2024 року зареєстровано «Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав власності добросовісного набувача» №11233 від 06.05.2024. Цим Законопроектом передбачається, що окрім уже встановленої неможливості витребування майна, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень та  було продане добросовісному набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому […]

Читати повністю

Допоможемо вам в світі юристів

Робота з юридичною фірмою «Stellar» надає вам доступ до висококваліфікованих спеціалістів, індивідуального підходу та інноваційних рішень, які дозволять успішно впоратися з будь-якими правовими питаннями.
Зв'язатися