Заходи забезпечення позову є важливим елементом в процесі здійснення правосуддя, оскільки спрямовані на те, щоб рішення суду було виконано в подальшому.
Накладення арешту на часту в статутному капіталі має деякі аспекти, що зумовлено особливостями такого виду майна.
Так, у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 910/16868/19 зазначено, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства.
Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає “історичною”, а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність).
Відповідно до частини десятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
Так, у своїх Постановах від 29 березня 2021 року від 19.01.2021 у справі № 902/774/20, від 25.01.2021 у справі № 902/775/20 Верховний Суд доходить висновку, що такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги, заявлені в цій справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року, справа № 910/5116/21, предметом спору якої було витребування з володіння особи частини частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, Суд зазначив, що з урахуванням обставин, покладених в основу вимог заявника, подання доказів, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, не є визначальною умовою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки до ухвалення рішення і набуття ним чинності відповідач може у будь-який момент безперешкодно відчужити свою частку, зокрема шляхом укладення договору дарування, і при цьому він може не здійснювати жодних дій, які б могли опосередковано свідчити про намір вчинити дарування частки, як-то отримувати згоду від інших учасників тощо.
Висновки викладені у постанові КГС ВС від 23.02.2024 у справі Nº 910/9426/23, предметом спору якої було витребування з володіння частки в статутному капіталі, скасування наказу, зобов`язання відновити запис в реєстрі, зводяться до того, що накладення арешту на частку в статутному капіталі та належне підприємству нерухоме майно жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність підприємства, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності. Існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача, по захист яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є відновлення права власності на придбану частку, майнова цінність якої і полягає в її активах, на базі яких останнє здійснює свою господарську діяльність і, відповідно, забезпечує його власнику можливість отримання прибутку.
Отже, у випадку якщо суд дійде висновку, що накладання арешту на частку в статутному капіталі є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, тобто наявна майнова вимога у спорі, а невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості та/або значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, то суддя повинен накласти такий арешт.
За консультацією звертайтеся до адвокатів Стеллар Партнерс.
22 жовтня 2024 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2024 р. № 1204 «Про внесення зміни до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших […]
Переважне право орендаря на укладання договору оренди землі на новий строк встановлено статтею 33 Закону України «Про оренду землі». Однак, таке право не є безумовним та вимагає від орендаря дотримання процедури повідомлення орендодавця про право скористатися таким правом. Якщо орендар хоче скористатися таким правом, то він повинен повідомити орендодавця про це у строк встановлений договором, […]
Земельний сервітут залежно від обставин може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Договірний порядок встановлення земельного сервітуту Чинне законодавство передбачає певні особливості встановлення земельного сервітуту для ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, порівняно з тими, які перебувають у приватній власності. Порядок встановлення земельного сервітуту для ділянки, яка знаходиться в приватній власності […]
Адвокат, партнер-співзасновник адвокатського об’єднання Стеллар Партнерс Олександр Ігнатенко надав коментар виданню Liga Zakon де висвітлив окремі питання безпеки підприємств в сфері трудових відносин. Так, безпека підприємства в сфері трудових відносин охоплює комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прав і обов’язків працівників та роботодавців, дотримання законодавства та попередження конфліктів. Від організації на підприємстві дієвих безпекових заходів, які […]