Мала приватизація. Визнання недійсним результатів внаслідок істотної помилки. Чи це можливо? Розбираємось в нюансах

Придбання об’єктів нерухомості, права оренди через процедуру малої приватизації є поширеним явищем та часто є стартовою можливістю розпочати власний бізнес, або його розширити чи капіталізувати.

Проте, іноді виникають ситуації оскарження результату аукціону з малої приватизації.

Команда Стеллар Партнер вирішила приділити увагу можливостям визнання недійсним аукціону, укладеного договору  внаслідок помилки щодо його істотних обставин.

Так, за загальним правилом, визначеним в статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Проте застосування ст. 229 ЦК України як підстави для визнання недійсним договору, в тому числі укладеного за результатом аукціону з малої приватизації, має свої особливості.

Верховний Суд у постанові за 01.02.2024 по справі 916/411/23 аналізуючи правозастосування ст. 229 ЦК України як підставу для визнання недійсним договору за результатом малої приватизації, вказав наступне.

Правочини укладені під впливом помилки ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними  на вимогу однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, що заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Під помилкою розуміється – неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Крім того, оскільки в цьому випадку волевиявлення особи не відповідає її справжньому наміру, такий правочин визнається недійсним. Такі дії/або бездіяльність сторони правочину мають бути ненавмисними, інакше правочин вважатиметься таким, що вчинений під впливом  обману. Також для визнання правочину недійсним, як укладеного під впливом  помилки, необхідно щоб помилка мала істотне значення.

Важливим є визначення видів помилок, що мають істотне значення, внаслідок чого допускається оспорювання правочину.

Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов`язків сторін; властивостей і якостей майна, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей майна, які значно знижують можливість його використання.

Договір, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним.

Водночас при вирішенні такого спору необхідно враховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Отже, як вказує Верховний Суд, в таких категоріях спорів саме на позивача покладено обов’язок доведення:

– обставин укладення договору внаслідок помилки;

– що така помилка має істотне значення;

– що така помилка не була наслідком власного недбальства позивача.

Лише в сукупності доведеності  окреслених вище підстав, суд може визнати недійсним договір з огляду на ст. 229 ЦК України.

За більш детальною консультацією  у спорах щодо малої приватизації, оскарження аукціонів, договорів можна звернутись до адвокатів Стеллар Партнерс за контактною інформацією, вказаною на сайті.