Команда АО «Стеллар Партнерс» захистила в суді права іпотекодержателя на іпотечне майно.

Фабула справи зводилась до оскарження іпотекодавцем процедури звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки.

В судовому порядку колишній власник нерухомого майна всіляко уникав від отримання повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки, а коли таке звернення відбулось звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договорів та про витребування нерухомого майна на його користь.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та витребував нерухоме майно на користь іпотекодавця (боржника).

Проте, завдяки професійним діям адвокатів АО «Стеллар Партнерс» та сформованій правовій позиції в суді апеляційної інстанції, вдалося поновити права кредитора на предмет іпотеки.

Суд скасував рішення суду першої інстанції та залишив без задоволення позов іпотекодавця (боржника).

Крім іншого, судом враховано також наявність відеофіксації щодо відмови іпотекодавця від отримання повідомлення.

Рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін і Верховним Судом, який підтримав правничу позицію адвокатів та прийшов до узагальнених висновків, що:

• Метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання;
• Підставою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення;
• Повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини.
• У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Верховний Суд у таких правовідносинах виснує наступне:

• Передумовою звернення в позасудовому порядку стягнення на предмет іпотеки є заборгованість боржника та прийняття рішення кредитором, тобто воля кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки;
• Реалізація волі кредитора на задоволення, в позасудовому порядку, своїх вимог за рахунок іпотечного майна відбувається шляхом направлення вимоги боржнику;
• Боржник має добросовісно користуватись своїми цивільними правами, в тому числі і отримувати вимоги кредитора щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Недобросовісна поведінка боржника, метою якої є ухилення від виконання цивільних зобов’язань, не отримання вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки має розцінюватись як зловживання правом та свідчити про дотримання кредитором визначеного Законом України «Про іпотеку» порядку та не отримання боржником вимоги про звернення стягнення саме з його вини.
• У разі, якщо направлений лист не повернуто або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, його слід вважати належним чином врученим адресату.
• Факт повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» свідчить про те, що повідомлення-вимога є належним чином вручена, а адресат – повідомлений про її вручення.

Над юридичним кейсом працювала команда адвокатів АО «Стеллар Партнер» Святослав Святюк та Олександр Ігнатенко