Питання позбавлення батьківських прав осіб, які тимчасово проживають закордоном є особливо актуальним, особливо в період воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до уставленої судової практики, зокрема викладеної 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Відповідно до Постанови КЦС від 05 червня 2024 року у справі № 722/225/23, та обставина, що Відповідач тимчасово перебуває за кордоном, не є підставою для позбавлення її батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довів.
Отже, саме по собі перебування особи за кордоном не є підставою для позбавлення батьківських прав, щодо дітей. Тому у таких справах варто також звертати увагу на системність та постійність ухилення від виконання обов’язків, вину відповідача, а також необхідності такого заходу для захисту прав та інтересів дитини.
За консультацією звертайтеся до експертів Стеллар Партнерс.
22 жовтня 2024 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2024 р. № 1204 «Про внесення зміни до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших […]
Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах підчас дії воєнного стану, зокрема у наступних випадках: – необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; […]
Прийняття спадщини часто пов’язане не лише з отриманням прав на майно, але й з виконанням обов’язків, таких як погашення боргів померлого. Статтею 1268 Цивільного кодексу України передбачено право на прийняття або неприйняття спадщини. Однак, прийняття спадщини автоматично покладає на них обов’язок виконання вимог кредиторів спадкодавця відповідно до статті 1282 ЦК України. Спадкоємець виконує вимоги кредитора […]
Переважне право орендаря на укладання договору оренди землі на новий строк встановлено статтею 33 Закону України «Про оренду землі». Однак, таке право не є безумовним та вимагає від орендаря дотримання процедури повідомлення орендодавця про право скористатися таким правом. Якщо орендар хоче скористатися таким правом, то він повинен повідомити орендодавця про це у строк встановлений договором, […]